STATUS Чемпіонат України 2014 з ловлі хижої риби спінінгом з берега

АВТОР:

АВТОР: Володимир Воротняк

р. Київ, рибалка-спортсмен,

абсолютний чемпіон України,

володар Кубка України

з ловлі хижої риби спінінгом з берега

майстер спорту України.

Нинішній рік вніс в наше повсякденне життя багато несподіванок. Сформована політична ситуація в країні не обійшла стороною і риболовний спорт і в самий останній момент внесла свої корективи у графік змагань Федерації риболовного спорту України. Цьогорічний всеукраїнський першість з берегового спінінга «Status Чемпіонат України 2014», згідно календарного плану, повинна була прийняти Донецька ФРС на чудовому водоймі СлавГРЭС в р. Слов'янськ, який багатий судаком. Три тижні тому наша команда «Імпульс –Jackall» відвідала цей стадіон і оцінила його по достоїнству, забравши звідти комплект золотих медалей, передчуття на ЧУ були найбільш сміливі, але... На жаль, знову політика і рішенням керівництва спиннингового напрямки Федерації було перенести Чемпіонат на більш спокійний регіон – Черкаську область, р. Умань, р. Паланка. У зв'язку з тим, що водойма зовсім новий і знайшовся він на швидку руку, проведення Чемпіонату області вже не вкладалося в часові рамки, тому тренування в зоні змагань були дозволені аж до дня змагань. Судячи зі звітів спортсменів, які тренувалися раніше, а також їхні враження, Паланка обіцяла багато риби як за кількістю, так і за якістю. Крім всюдисущого дрібного окуня, траплялися й досить великі особини в 300-400 грамів, що для змагань дуже навіть. Щука «за кіло» була теж не рідкістю, про «стрілець» в 100-300 грам говорити взагалі не доводилося. Також попадався і судачок. Ключове слово «потрапляв», адже за два тижні жорстокого пресингу водойма сильно втомився, і до часу офіційного тренування наколотая риба була вкрай неактивна. Природно, армада професійних рибалок регулярно отримувала з води практично всю хижу рибу, яка була в зоні закидання. Вже й не знаю, на жаль чи на щастя нам не вдалося побувати в Умані до офіційного тренування 1 травня. Змагання з чистого аркуша для нас звичні, а от якщо б вдосталь половивши, ми приїхали на відсутність клювання, для психологічного настрою було б набагато гірше. Отже, далі у хронологічному порядку хотів би поділитися своїми враженнями про те, як для нас проходили головні змаганні українського берегового спінінга 2014 року.

1 травня – день усіх трудящих. Як правило, ці самі трудящі сплять до обіду і весь день відпочивають, але нас сон обходить стороною. Ранній підйом і ми всім складом «Імпульс-Jackall»: Володимир Воротняк, Андрій Кармянков, Борис Антонов в дорозі на Умань. В якості запасного учасника з нами поїхав молодий спортсмен Артем Некряч. Для амбітних молодих спортсменів корисно поспостерігати за змаганнями такого рівня зі спини, адже вся картина тактик, стратегій, а також помилок і проколів наявності. Якщо вміти робити правильні висновки з побаченого, можна досить суттєво поповнити свій джерело знань і прискорити особисті успіхи.

Прибутку, оселилися і швидше на водойму, де всі команди вже повним ходом допрессовывают залишилися хижих рибок )) Якщо мені скажуть за зовнішнім виглядом охарактеризувати водойму одним словом, то це слово буде «казка»: суцільна стіна високого лісу на протилежній стороні, яка кидає тінь на воду, кружляють хижі птахи, затоплені дерева і кущі. Особливо на зорі і пізно ввечері вся ця картина зраджувала атмосфері нотку таємничості, і ловля в такому місці ставала ще цікавіше. Вже перші десятки хвилин, проведені на водоймі, показали нечисленність активної риби і повну протилежність реальності з нашими «повітряних замків». Радував той факт, що більшість покльовок були досить впевненими, це говорить про активність риби і малює перший пункт майбутньої стратегії – пошук активної риби. Де її знайти, справа кожного з нас, але треба знайти, бо розділяємося по зонам і шукаємо, природно, по-ходу підтримуємо зв'язок через програму Zello, що стала після дуже популярною серед спінінгістів. Всі знайшли рибу, причому швидко, інформацію обробляли вже за вечірнім столом на командному зборах. Приманки також для кожного з нас були практично однакові.

2 травня - офіційне тренування. Спали до 9:00, для мене це просто рекорд за останні місяці три-чотири. Головною метою тренування на цей раз була швидка перевірка працездатності тактики і точок, а також інтерв'ю з нашими дорогими друзями на тему: «...як ви знаходите дані змагання?». Природно, на тренуванні зона «А» дала самий передбачуваний результат, адже до цього вона була закрита і ніхто не мав можливості в ній ловити. Картина наявності великої кількості активної риби в зоні «А», на тлі її відсутність в інших зонах явно вчила того, що при будь-яких умовах потрібно хоча б за тиждень забороняти тренування на водоймі. Окунь ловився на все, причому на різних дистанціях, ми ж вибрали самий, на нашу думку, уловистий варіант приманки, під ближні дистанції - Reins Aji ringer Shad, що ж стосується дальняка, то тут поза конкуренцією був Reins G-tail Saturn micro, Keitech Shad Impact 2" і Ecogear Para max 2". Навмисне не пишу щось з приводу колірної гами, так як ми в колір сильно не морочитися. Жеребкування показала таку розстановку: Воротняк – А, С, Ст. Кармянков – В, А, С. Антонов – З, В, А. Мені дісталася сама рибна зона, ніж я був дуже задоволений. Хоч половлю вдосталь. Андрій в зоні «В» теж знає що робити, а Боря готовий дати бій «З». За вечірнім столом перебираємо приманки, готуємо запасні монтажі, підбадьорюємо один одного, нерви ж не залізні. Кожен з нас розуміє важливість цього заходу і суттєвість свого вкладу в загальний котел команди.

3 травня. Настирливий будильник. Понеслася... Загальний збір і ми готові до виїзду на Паланку, де вже повним ходом вирує спортивне життя. Для непосвячених у риболовний спорт людей, звичайно, дуже складно передати цю атмосферу міксу підвищеного адреналіну, передчуття бою з ноткою зневаги до страху. Такі почуття насправді викликають залежність і це факт. Саме тому всі спортсмени, не обов'язково рибалки, в деякому роді фанатичні по відношенню до їх заняття. І ось старт. У першому годині ловлю штучок 6 або 8 окунців, результат не найкращий. До того ж іменинник з Одеси Слава Гроза вже примудрився вломити судака, який явно піднімав його на вершину рейтингу зони. Зараз я розумію, що другий годину туру декілька мене відсунув від бажаного місця, але що ж поробиш. Замість монотонного колупання дрібного окунька на Reins Aji Ringer Shad, я обрав тактику пошуку щучки. І зараз розумію. Що все було правильно, але, на жаль, вона не взяла. Тим не менш в тому годині кілька окунців все таки були записані в протоколі навпроти мого прізвища. Особливістю зони «А» були глибокі сектора на початку зони, де, власне, на тренуванні діставали непогану рибу, та й шанси на піймання на глибині набагато вище. Вирішено, йду в перший сектор. Відразу взявши два окунька, ставлю вантаж у 9 грам вольфраму на новий тестовий зразок серії Favorite Impulse і кидаю за хмари, але звідти крім стандартного окунька більше нічого. Доловиться мені вдалося щупаком в 94 грами за кілька секунд до фінішу на Reins G-tail grub 2". 11 місце – результат першого туру. Мої напарники виступили теж не дуже добре: Андрій дев'ятий, Боря чотирнадцятий. Андрій, як і я, уперся в більш велику рибу в одному з годин, а Боря не зміг повністю виконати завдання. За підсумками туру, команда займає шосте місце в загальному заліку. Проаналізувавши в перерві загальну картину, вносимо корективи в загальну тактику і готуємося обриватися у другому турі.

Зона «С», як на мене, найпростіша і дуже цікава. Риба стоїть там більш ширше, ніж в інших зонах, але є і місця з її більшою концентрацією. Головне – знайти та обробити ці місця першим. Так вже склалося, що з першого ж години я виліз в явні лідери, піймавши сім риб (три щучки і чотири окуня). У другій годині я добрався однією рибою і не перестав очолювати турнірну таблицю. Дзвінок Андрію перед третьою годиною : «Ну що там у тебе?». «Знаєш, я зловив всього чотири рибки, але одна з них щука на «килодвести»!» - з неймовірної радістю повідав мені друг. Тепер все зрозуміло, Андрія навряд чи хто-то переб'є, а ось мені потрібно дотиснути в третій годині, щоб заробити одиничку. Вийшло, чотири окунька і одиничка в зоні моя. Радості повний хот-бокс, дві одиниці в однієї команди. Розчарування вніс Боря, і це розчарування має цифру «28». Ми піднялися з шостого на друге місце, але це явно не те, що могло бути. Особливістю нашої команди завжди залишається високий моральний дух, взаєморозуміння і взаємодопомога. Морально злитися на змаганнях, тим більше такого рівня, смерті подібно. Вже багато спортсменів стали непридатними за цим критерієм в нашій команді, залишилися найстійкіші. Ми не сумнівалися, що Борін результат у третьому турі буде набагато краще попередніх. Не дивлячись на наше з Андрієм невдалий виступ у першому турі, одиничка другого дала надію на особисту медаль. Такий шанс ми не могли упустити і на третій тур ми вийшли зарядженими тільки на вхід в «п'ятірку». Слава Богу, так і вийшло. У зоні «В» я третій, в зоні «С» Андрій 4-й, а Боря 5-й в зоні «А». У кожному б турі так. Тепер нічого не залишається як чекати результатів і нагородження. Під час очікування результатів, ми провели презентацію нової лінійки спінінгів Favorite Pro Series, яка вийде у світ вже в цьому році. До загальної уваги були надані моделі Solo, Impulse, Essence, Skyline, а також більш бюджетна модель Rockstar.

І ось тривожна пауза позаду і головний суддя називає призерів в особистому заліку. З результатом 15 балів третє місце посів Володимир Воротняк, тобто я, дуже приємно. Друге місце зайняв мій напарник і хороший друг Андрій Кармянков з результатом в 14 балів. Він обійшов мене всього на бал, але я цьому щиро радий, адже нарешті він отримав почесне звання Майстра спорту України, яке можна отримати тільки за перше і друге місце в особистому заліку. Я вже двічі захищав цей норматив і все абсолютно справедливо. Перше місце в особистому заліку з сумою місць 11 зайняв спортсмен Черкаської федерації риболовного спорту Юрій Якименко.

Комплект бронзових медалей в командному заліку поїхав у Дніпропетровськ разом з командою «Аква-Шторм» (Петраш-Конін-Католиченко), віце-чемпіонами України 2014 стала команда «Імпульс-Jackall», Київ р. (Воротняк-Кармянков-Антонов), а Чемпіонами України 2014 року стала команда «Волинь» (р. Луцьк) (Вижанский-Редчук-Боярчук).

Для нас цей Чемпіонат став п'ятим поспіль, на якому ми займаємо призові місця. А мені вдається четвертий рік поспіль займати місце в ТОП-3 на всеукраїнських першостях. Не дивлячись ні на що, ми намагаємося тримати марку.

На завершення хочу привітати своїх хлопців з відмінним результатом. Організаторів подякувати за добре проведене рейтингове змагання. Спонсорів за надані призи, подарунки та дипломи. Окрему подяку хотів би висловити спонсору нашої команди «Імпульс-Jackall» компанії «Ібіс» за надану екіпіровку, снасті і фінансову підтримку.

Усім ні хвоста, ні луски і до зустрічі на чергових змаганнях.