
Status Чемпіонат України 2014 з мормишки (с. Трушки, Київської обл.)
АВТОР:
Володимир Воротняк
Дворазовий Чемпіон України
З ловлі риби на мормишку.
Майстер спорту.
Щодо проведення всеукраїнських змагань переваги віддаються областях, куди найзручніше дістатися всім, особливо це стосується зимового часу, коли дорога на змагання із-за погоди може затягнутися на багато годин. У 2014 році відповідальність за проведення Status Чемпіонату України з мормишки взяла на себе Київська федерація риболовного спорту в особі Ігоря Богданця і клубу «Юр'ївська Рось». Місцем проведення було обрано Трушковское водосховищі в однойменному селі Трушки, не далеко від Білої Церкви. У першості взяли участь десять областей України: Команда "ЧОФРС" - Чернігівська область, Команда "АКВА-ШТОРМ"- Днепропетровськая область, Команда "ФРСХО" - Харківська область, Команда "Микулинецький БРОВАР"- Тернопільська область, Команда "ДонОФРС"- Донецька область, Команда "ЧОФРС" - Чернівецька область, Команда "ФРСВО"- Волинська область, Команда з "КФРС" – місто Київ, Команда "Волжанка" – Київська область, Команда "РОФРС" – Рівненська область. Склад команди Київської федерації в 2014 році виглядає так: Корзенков Д., Воротняк Ст., Знак Р., Новіков Ст., Саксонов А. Таким складом ми ще не виступали, для Валика Новікова цей чемпіонат взагалі перший, а Андрій Саксонов повернувся до лав через два роки. Трохи дивно, що багато команд не приїхали, так як в цей раз всі фактори як ніколи сприяли відмінному спортивного свята. Якщо коротко зупинитися на характеристиці водойми, то в першу чергу слід зазначити, що глибини в зонах змагань коливаються від 1,2 до 3,5 метрів з різною кількістю різної риби. На глибині може стояти плотва, на якій досить швидко можна зробити результат, якщо все зробити правильно і своєчасно. На мілині, як завжди більшою мірою сконцентрований окунь. І якщо зробивши ставку на плотву, можна пролетіти, то ловлячи на мілині можна рівномірно витягувати окунів. Кожен спортсмен вибирав тактику, згідно з його переваг, а також динаміки в зоні. Дивно, але на тренуванні глибина мовчала, принаймні у нашої команди, тому було прийнято рішення в турі не приділити їй особливої уваги, а видряпувати окуня з мілини. Також було зрозуміло, що окунь досить активний, за його поклевкам, але наловити велике його кількість з однієї лунки поспіль було нереально, висновок номер 2 – активне буріння. З такою установкою в першому турі ми і розійшлися по зонам, мені дісталася зона «Д». Мондраж, передчуття серйозної боротьби і всякі сумнівні почуття не давали спокою до самого старту. Складно досягти результату, коли в голові багато зайвих думок і тим більше сумнівів. З іншого боку я заспокоював себе тим, що вже багато разів у мене було подібне стан перед стартом, а після туру я згадував про це з іронією. В чому ж може бути проблема? - я намагався запитати самого себе.
Зі снастями все більш ніж відмінно, вудки «Експерт» показали себе дуже добре на білоруському льоду, з лісками Sunline Vip powerd plus не може бути жодних проблем апріорі, кивки, блешні теж «в ажурі»... але додумати не встиг, так як пролунав постріл, який свідчить про вхід у зону змагань. Ще п'ять хвилин і помчали. Бурюсь багато, але до глибини не доходжу, у пріоритетах тільки меляк. Стартовий прохід бази в 10-12 лунок дав лише одну рибку, в той час як в іншому кінці зони спортсмени накопичувалися неабияким плямою. Перебуриваюсь поруч з ними, де вистачає місця, але риби там значно менше, ніж в основної маси, так і прапорцями всі обкладено. Промайнула думка перейти на глибину, але не наважився, адже по-перше, там нікого не було, а по-друге командна установка виключала можливість досягнути результату там. В добавок зробивши ще 20 лунок, я перейшов на 0,052 Sunline Vip plus і мормишку, діаметром 2мм. До кінця туру доводилося ловити з 10 лунок, що дали на першому проході хоч одну рибку, Фініш, зважування. Отже, Новіков – 3, Знак-2, Корзенков-1, Саксонов – 5, я – 10-й. Ось так старт сезону, ось так підвів команду, благо, що кількість людей в команді 5 і один провал, як правило, можна витягнути іншими хорошими результатами. В сумі у нас 21 бал і за підсумками першого туру ми ділимо 1-е і 2-е місце з командою Волині, але мене це радує менше всіх, адже я опинився «якорем». У зонах результат був зроблений на плотве саме на глибині, яку я проігнорував в користь божевільного спринту за меляку. ...от би мені зараз в тур, щоб реабілітуватися, але це буде завтра. Мої напарники не перевищували діаметр лісок 0,058, основною ж у них була та ж Sunline Vip powerd plus 0,069 і 0,065 на мормишки в 2,5 мм.
У другому турі мені дісталася зона «А», яка в підсумку виявилася самої малорыбной, але про це все ми дізналися після. А поки старт. Основою тактики був швидкий пошук плотви на глибині, все інше справа техніки». Я избурил все, починаючи з глибини, закінчуючи меляком, зробивши три бази лунок по 12-15 кожна. На буріння пішло півгодини. Перший прохід дав дві плотвички, обнадіяло. Але, народ як і в першому турі буквально застиг на меляке, я ж періодично навідувався на глибину, яка не відповідала мені взаємністю. От я собі і збираю окунців.... за 10 хвилин до фінішу побачив картину вилучення кількох риб поспіль спортсменом, самотньо сидить на моїх глибинних лунках. Як шпигун, не подаючи виду для інших, сідаю поруч, а суддя як раз оголошує п'ятихвилинну готовність до завершення туру. У цей момент всі спортсмени, що сиділи вздовж берегової лінії, помчали до нас. Слава Богу, я встиг взяти дві плотвицы за ці п'ять хвилин, і зміцнили результат. І ось, зважування: я - третій, Андрій – 6-й, Рома – 9-й, Валик – 8-й, Діма - 2-ї. Дмитрик скочив в призи в особистому заліку, але командою нам не вистачило якихось 3-х балів до нагород, ми 5-е.
Трійка команд-призерів виглядала так:
- 1. Дніпропетровськ (Зайко Олексій, Агєєнко Ігор, Петраш Юрій, Стадніченко Віталій, Перепелиця Роман)
- 2. Донецьк (Письменский Сергій Гордієнко Михайло, Чепкасов Андрій, Гондус Олександр, Виноградів Артем)
- 3. Київська область (Левченко Віталій, Новгородський Денис, Новгородський Ігор, Байталоха Сергій, Іщенко Сергій)



Особистий залік:
- 1. Зайко Олексій (Дніпропетровськ)
- 2. Стадніченко Віталій (Дніпропетровськ)
- 3. Корзенков Дмитро (Київ)



Організація змагань вдалася на славу, хороший водойму, привітна атмосфера, безпрецедентне суперництво і рідна команда. Спасибі Ігорю Богданцу і його ініціативній групі за гарячий час у режимі non-stop, борщ і кашу після турів і за гарний настрій. Щиро вітаю переможців і призерів.
Окремо хочу подякувати компанії «Ібіс» за надану підтримку. Усім ні хвоста, ні луски і до зустрічі на чергових змаганнях.





